Літературна Україна (28.03.2013)

00212538_n1

Катерина Панасюк

магістрантка 1 курсу

група УМЛ (І)-121

 

 

Скарбниця українського духу

Черговий номер “Літературної України” (28.03.13.), як завжди, порадував читачів новинами про сучасний стан української літератури. Вже з першої сторінки можна зрозуміти, що пишуть тут про тих, хто був, ба й зараз є, гнаний та переслідуваний за правду, “невизнаних героїв нашої історії”. Такою є Раїса Мороз та її книга “Проти вітру” – сповідь, присвячена дружинам українських політв’язнів.

Іван Коломієць розказав нам про презентацію книги спогадів правозахисника та колишнього політв’язня Миколи Плахотнюка “Коловороти”. На зустрічі зібралося чимало видатних українців, які підкреслили значимість цього дійства.

Рубрика “Цікаві подробиці” допомагає нам зрозуміти світ сучасних письменників. Тут вони розповіли нам, де з’явилася їхня перша публікація, що найбільше заважає творчій праці та роздумують вголос над питанням: “Чи можна навчитися писати?” На цей раз під прицілом були Петро Сорока та Петро Кралюк.

Михайло Косів у статті “Про честь і ганьбу України” наводив докази, щоб переконати тих, хто сумнівається у правильності вибору лауреатом Міжнародної премії імені Євгена Концевича Юлії Тимошенко.

Криком душі можна назвати статтю “Америка світові: читайте Павличка”. Автор просто вражений тим, як американці переклали на свій лад добірку поезій “Два кольори душі” Д. Павличка. Книга, яка мала б закликати вивчати українську мову іноземців, зобразити у всій красі милозвучність душі нашої неньки просто вразила своєю бездушністю! У перекладах немає ні відповідного розміру, ні рим. Ставлення Д.Павличка до такого перекладу свого “поетичного космосу” можете прочитати на сторінках “Літературної України ”.

Радість для душі, як завжди, дарує нам поетична сторінка газети. Цього разу це чудові рядки А. Мойсієнка, М. Словинського, П. Тичини, В. Іванова.

На завершення хотілося б звернути увагу на рубрику “Не спімо!”, що її веде голова НСПУ Віктор Баранов. Автор намагається відкрити нам очі на сучасний стан української мови, зокрема на абсолютне нерозуміння проблеми її популяризації не те що в світі, а хоча б на теренах рідної України.

Звісно, цей невеликий огляд газети не може відобразити усіх думок, переживань, поглядів та настанов, які хотіли донести нам творці цієї безцінної скарбниці українського духу. Тільки прочитавши особисто сторінки “Літературної України” ви зможете зустрітись з творцями нашої справжньої Батьківщини віч-на-віч.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>